TRIPANDТРЁП

Сучасники
Новітнє українське мистецтво

До і після
Художник Юрій Клапоух

Хтось сказав: "Мы легли спать двадцать третьего февраля, а прокинулися двадцять четвертого лютого". Отже, Харків, 24.02.22...


* * * * *


Він стояв біля вікна. За вікном, наче у голлівудському бойовику, у блокбастері з безмежним бюджетом, вибухали снаряди. Горіла земля, здригалося небо, - колись за вікном була військова частина, наразі там було пекло. Мов мирне життя, розбилися шибки, трощилося і сипалось долу скло, - він стояв, не сходячи з місця. Немов заворожений, він дивився в отвір вікна, мовчки дивися, як плескала в небо вогняна жижа... потім зірвався, побіг сходами... почалася війна.

Скло. Художник Юрій Клапоух

Він вискочив на вулицю, всі бігають, паніка... він сів у машину і на заправку... тут черга, усі перелякані... колись ми знайдемо інші слова, більш завзяті... він відвіз дружину до харківської квартири, до батьків. Сиділи в підвалі, - обстріли, канонада, - за ніч в ту частину міста, де був його дім, вже зайшли росіяни, в його домі оселилися окупанти... ні грошей, ні речей, ні картин... вони сіли з дружиною у машину і поїхали геть, на Захід.


Понівечені, згорілі автівки; автівки, кинуті напризволяще, - якщо не вистачило пального, - і розстріляні, якщо не повезло. Розпатраний мотлох в багнюці узбіч, паніка, страх... колись ми знайдемо інші слова... вони доїхали до якогось забутого богом селища, мальовничого селища на берегу живописної річки. Він вийшов з машини, оглянув безжурний умиротворений краєвид і сказав, чи то жінці, чи то сам собі: "Поки що поживемо тут".

Залізці

Родина художника знайшла прихисток у Залізцях, що на Тернопільщині. Неймовірно красні місця: пейзажі, руїни Залозецького замку, інші архітектурні принади. Здавалось би, що ще треба художнику? Мандруй околицями, малюй... Але перед очима стояли інші картини. І Юрій Олексійович Клапоух розпочинає новий проект:

Про людей, які боронять. Про місця, які ще болять. Про те, хто ми є.

Воїн. Художник Юрій Клапоух

* * * * *

Харків встояв. За деякий час Юрій Олексійович Клапоух зміг повернутися. В гараж влучили чимось крупним. Дом вцілів. Вибиті шибки і двері, усе спаплюжено, перевернуто догори дригом: тут окупанти їли, і спали, тут же влаштували сортир. Усі картини знято з цвяхів і звалено у куточку... це ж не пральні машини, не унітази... в них немає жодної цінності... Юрій Олексійович мовчки поклав картини в багажник автівки і поїхав назад, у Залізці.

До і після
художника Клапоуха

Полотна на воєнну тематику стали частиною більшої ідеї. Вони стали "ядром" художньої виставки "До і Після...". Ця виставка про те, як 24 лютого розділило наше життя на До і Після. На ній представлені роботи, які я написав раніше. Це роботи про красу української природи, про спокійне мирне життя До. І роботи, які було створено після 24 лютого. Які, як я сказав раніше, про людей, завдяки яким я можу продовжувати творити, про місця, які збережуть рани війни, про те, хто ми є. Кожна робота у цій серії – це емоція, думка, епізод. Я дуже вдячний людям, завдяки яким я мав фотоматеріал для роботи. Це були фото від тих, хто нас захищає чи ризикує життям, щоб зберегти ці події для нащадків. Щоб знали та пам’ятали.

Після - не тільки кров, смерть і жура. Буде і перемога. Хотілося би дожити... Пройти, проїхати всю країну, - блукати у херсонських пісках і в слобожанських соснових оазах. Вдертися на могилу і звідти, з височини, дивитися у небесне безмежжя. Побачити, як квітне степ, як в барвистому різномаїтті полум'яніють мої улюблені маки. Послухати тишу... ні! ні! хай цвірінчить, мов оглашенне, галасливе численне птаство. І весело, дзвінко дзюркотять прозорі струмки, що радісно скочуть по карпатських положистих схилах. Хай б'ється о пінений пінним мереживом камінь хвиля Чорного моря і спроквола, наче в тихій задумі, накочується на берег лінива хвиля азовська. Хай шелестять очерети і стоять понад ставками верби, - терикони, жаб'ячий джаз... мила моя Батьківщина... після - це не тільки про смерть і журу, після - це про життя.

ГАЛЕРЕЯ КЛИКАБЕЛЬНА

сюди
туди

Українське мистецтво: тицькай сюди та читай ще декілька текстів


.